Зовнішня конфігурація за допомогою MicroProfile, ConfigMaps та Secrets
У цьому посібнику ви дізнаєтеся, як і чому варто зовнішньо налаштовувати конфігурацію вашого мікросервісу. Зокрема, ви дізнаєтеся, як використовувати Kubernetes ConfigMaps і Secrets для встановлення змінних середовища та їх подальшого використання за допомогою MicroProfile Config.
Перш ніж ви розпочнете
Створення Kubernetes ConfigMaps та Secrets
Існує кілька способів встановлення змінних середовища для Docker-контейнера в Kubernetes, зокрема: Dockerfile, kubernetes.yml, Kubernetes ConfigMap та Kubernetes Secret. У цьому посібнику ви дізнаєтеся, як використовувати останні два для встановлення змінних середовища, значення яких будуть впроваджені у ваші мікросервіси. Однією з переваг використання ConfigMap та Secret є те, що вони можуть повторно використовуватися у кількох контейнерах, включаючи можливість призначення різним змінним середовища для різних контейнерів.
ConfigMap — це обʼєкти API, які зберігають неконфіденційні пари "ключ-значення". У інтерактивному посібнику ви дізнаєтеся, як використовувати ConfigMap для зберігання імені програми. Більше інформації про ConfigMap ви можете знайти у документації.
Хоча Secret також використовуються для зберігання пар "ключ-значення", вони відрізняються від ConfigMap тим, що призначені для конфіденційної/чутливої інформації та зберігаються за допомогою кодування Base64. Це робить Secret відповідним вибором для зберігання таких речей, як облікові дані, ключі та токени, що ви й зробите в інтерактивному завданні. Більше інформації про Secret ви можете знайти у документації.
Зовнішня конфігурація з коду
Зовнішня конфігурація застосунків корисна, оскільки конфігурація зазвичай змінюється залежно від вашого середовища. Для цього ми будемо використовувати Java Contexts and Dependency Injection (CDI) та MicroProfile Config. MicroProfile Config — це функція MicroProfile, набору відкритих Java-технологій для розробки та розгортання хмаро-орієнтованих мікросервісів.
CDI надає стандартну можливість впровадження залежностей, що дозволяє створювати застосунок з працюючих разом, слабо звʼязаних частин. MicroProfile Config надає застосункам та мікросервісам стандартний спосіб отримання конфігураційних властивостей з різних джерел, включаючи застосунок, середовище виконання та оточення. Відповідно до визначеного пріоритету джерела, властивості автоматично комбінуються в єдиний набір властивостей, до якого застосунок може отримати доступ через API. Разом, CDI та MicroProfile будуть використані в інтерактивному посібнику для отримання зовнішньо наданих властивостей з Kubernetes ConfigMap та Secret і їх додавання у ваш код застосунку.
Багато відкритих фреймворків та середовищ виконання реалізують і підтримують MicroProfile Config. Протягом інтерактивного уроку ви будете використовувати Open Liberty, гнучке відкрите середовище виконання Java для створення та запуску хмаро-орієнтованих застосунків та мікросервісів. Однак замість нього можна використовувати будь-яке сумісне з MicroProfile середовище.
Цілі
- Створити Kubernetes ConfigMap та Secret
- Встановити конфігурацію мікросервісу за допомогою MicroProfile Config