Podʼи

Podʼи — найменші обчислювальні одиниці, які ви можете створити та керувати ними в Kubernetes.

Pod (як у випадку з групою китів або гороховим стручком) — це група з одного або кількох контейнерів, які мають спільні ресурси зберігання та мережі, а також специфікацію щодо того, як запускати контейнери. Вміст Podʼу завжди розташований та запускається разом, та працює в спільному контексті. Pod моделює "логічний хост" для вашого застосунку: він містить один або кілька контейнерів застосунку, які мають відносно тісний звʼязок один з одним. По за контекстом хмар, застосунки, що виконуються на одному фізичному або віртуальному компʼютері, аналогічні застосункам, що виконуються на одному логічному хості.

Так само як і контейнери застосунків, Podʼи можуть містити контейнери ініціалізації, які запускаються під час старту Podʼу. Ви також можете впровадити тимчасові контейнери для налагодження, якщо ваш кластер це підтримує.

Що таке Pod?

Спільний контекст Podʼу — це набір Linux-просторів імен, cgroups та, можливо, інших аспектів ізоляції — ті самі речі, які ізолюють контейнер. В межах контексту Podʼу окремі застосунки можуть мати додаткові підізоляції.

Pod схожий на набір контейнерів із спільними просторами імен та спільними ресурсами файлових систем.

Podʼи в кластері Kubernetes використовуються двома основними способами:

• Podʼи, що керують одним контейнером. Модель "один контейнер на Pod" є найпоширенішим використанням в Kubernetes. У цьому випадку Pod можна розглядати як обгортку навколо одного контейнера; Kubernetes керує Podʼами, а не контейнерами безпосередньо.
• Podʼи, що керують кількома контейнерами, які мають працювати разом. Pod може інкапсулювати застосунок, який складається з кількох розміщених разом контейнерів, які тісно повʼязані та мають спільні ресурси. Такі контейнери утворюють єдиний обʼєкт.

Група кількох контейнерів, розміщених разом в одному Podʼі є відносно складним прикладом. Ви повинні використовувати цей шаблон тільки в конкретних випадках, коли ваші контейнери тісно повʼязані.

Вам не треба запускати кілька контейнерів для забезпечення реплікації (для підтримання стійкості чи місткості); якщо вам потрібно кілька реплік, дивіться ресурси робочих навантажень.

Використання Podʼів

Нижче наведено приклад Pod, який складається з контейнера, який запускає образ nginx:1.14.2.

pods/simple-pod.yaml

apiVersion: v1
kind: Pod
metadata:
  name: nginx
spec:
  containers:
  - name: nginx
    image: nginx:1.14.2
    ports:
    - containerPort: 80

Для створення Podʼу, показаного вище, виконайте наступну команду:

kubectl apply -f https://k8s.io/examples/pods/simple-pod.yaml

Як правило Podʼи не створюються напряму, навіть одиничні Podʼи. Замість цього, створюйте їх за допомогою ресурсів робочих навантажень. Дивіться Робота з Podʼами для отримання додаткової інформації про те, як Podʼи використовуються разом з ресурсами робочих навантажень.

Ресурси навантаження для керування Podʼами

Зазвичай у вас немає потреби у створенні окремих Pod напряму в Kubernetes, навіть одиничних Podʼів. Натомість створюйте їх за допомогою ресурсів робочих навантажень, таких як Deployment або Job. Якщо ваші Podʼи потребують відстеження стану, розгляньте використання ресурсу StatefulSet.

Кожен Pod призначений для запуску одного екземпляра застосунку. Якщо ви хочете масштабувати свій застосунок горизонтально (щоб надати більше ресурсів, запустивши більше екземплярів), вам слід використовувати кілька Podʼів, по одному для кожного екземпляра. У Kubernetes це зазвичай називається реплікацією. Репліковані Podʼи створюються та керуються як група ресурсів робочих навантажень разом з їх контролером.

Ознайомтесь з Podʼи та контролери для отримання додаткової інформації про те, як Kubernetes використовує ресурси робочих навантажень та їх контролери для реалізації масштабування та автоматичного відновлення роботи застосунку.

Podʼи можуть надавати два види спільних ресурсів для своїх підпорядкованих контейнерів: мережу та зберігання.

Робота з Podʼами

Ви навряд чи створюватимете окремі Pod напряму в Kubernetes, навіть одиничні Podʼи. Це тому, що Podʼи спроєктовано бути відносно ефемерними, одноразовими обʼєктами, які можуть бути втрачені в будь-який момент. Коли Pod створено (чи це зроблено вами, чи це зроблено автоматично за допомогою контролера), новий Pod планується на виконання на вузлі вашого кластера. Pod залишається на цьому вузлі до тих пір, поки він не завершить роботу, обʼєкт Pod видалено, Pod виселено за відсутності ресурсів, або вузол зазнав збою.

Назва Podʼу має бути дійсним DNS-піддоменом, але це може призвести до неочікуваних результатів для імені хоста Podʼу. Для найкращої сумісності, імʼя має відповідати більш обмеженим правилам для DNS-мітки.

Операційна система Podʼу

Ви маєте вказати значення поля .spec.os.name як linux або windows, щоб вказати ОС, на якій ви хочете запустити Pod. Ці дві ОС підтримуються Kubernetes. У майбутньому цей список може бути розширений.

У Kubernetes v1.30, значення .spec.os.name не впливає на те, як kube-scheduler вибирає Pod для запуску на вузлі. У будь-якому кластері, де існує більше однієї операційної системи для запуску вузлів, ви повинні правильно встановити мітку kubernetes.io/os на кожному вузлі та визначити Podʼи з використанням nodeSelector на основі мітки операційної системи, kube-scheduler призначає вашому Podʼу вузол на основі інших критеріїв і може або не може вдало вибрати відповідне розміщення вузлів, де операційна система вузла відповідає контейнерам в такому Podʼі. Стандарти безпеки Pod також використовують це поле, щоб уникнути застосування політик, які не є відповідними для цієї операційної системи.

Podʼи та контролери

Ви можете використовувати ресурси робочих навантажень для створення та керування Podʼами. Контролери ресурсів опікуються реплікацією та розгортанням Podʼів, а також автоматичним відновленням роботи застосунку в разі відмови. Наприклад, якщо Node впав, контролер помітить, що Pod на цьому вузлі перестав працювати, він створить заміну Podʼу. Планувальник поміщає Pod заміну до нового працездатного вузла.

Ось кілька прикладів ресурсів робочих наватнажень, які керують одним чи більше Podʼами:

• Deployment
• StatefulSet
• DaemonSet

Pod templates

Контролери ресурсів робочих навантажень створюють Pod з pod template та керують цими Podʼом від вашого імені.

PodTemplate — це специфікація для створення Pod, і вона включена в ресурси робочих навантажень, такі як Deployment, Job та DaemonSet.

Кожен контролер ресурсів робочих навантажень використовує PodTemplate всередині обʼєкта робочого навантаження для створення фактичних Podʼів. PodTemplate є частиною бажаного стану будь-якого ресурсу робочого навантаження, який ви використовуєте для запуску вашого застосунку.

Коли ви створюєте Pod, ви можете додати змінні оточення в шаблон Podʼа для контейнерів, які запускаються в Podʼі.

Приклад нижче — це маніфест простого Job з template, який запускає один контейнер. Контейнер в цьому Podʼі виводить повідомлення, а потім призупиняється.

apiVersion: batch/v1
kind: Job
metadata:
  name: hello
spec:
  template:
    # Це шаблон Podʼу
    spec:
      containers:
      - name: hello
        image: busybox:1.28
        command: ['sh', '-c', 'echo "Hello, Kubernetes!" && sleep 3600']
      restartPolicy: OnFailure
    # Кінець щаблону Podʼу

Зміна template або перемикання на новий template не має прямого впливу на Podʼи, які вже існують. Якщо ви змінюєте template Podʼу для ресурсу робочого навантаження, цей ресурс має створити Pod заміну, який використовує оновлений template.

Наприклад, контролер StatefulSet переконується, що запущені Pod відповідають поточному template для кожного обʼєкта StatefulSet. Якщо ви редагуєте StatefulSet, щоб змінити його template, StatefulSet починає створювати нові Pod на основі оновленого template. З часом всі старі Pod замінюються новими і оновлення завершується.

Кожен ресурс робочого навантаження реалізує власні правила для обробки змін у template Podʼу. Якщо ви хочете дізнатися більше про StatefulSet, прочитайте Стратегія оновлення в посібнику StatefulSet Basics.

На вузлах kubelet безпосередньо не спостерігає або керує жодними деталями щодо template Podʼу та оновлень; ці деталі абстраговані. Ця абстракція та розділення відповідальностей спрощує семантику системи та робить можливим розширення поведінки кластера без зміни наявного коду.

Оновлення та заміна Podʼів

Як зазначено в попередньому розділі, коли template Podʼу для ресурсу робочого навантаження змінюється, контролер створює нові Podʼи на основі оновленого template замість оновлення або латання наявних Podʼів.

Kubernetes не забороняє вам керувати Pod напряму. Ви можете оновлювати деякі поля запущеного Pod, на місці. Однак операції оновлення Pod, такі як patch та replace, мають деякі обмеження:

• Більшість метаданих про Pod є незмінними. Наприклад, ви не можете змінити поля namespace, name, uid або creationTimestamp; поле generation є унікальним. Воно приймає лише оновлення, які збільшують поточне значення поля.
• Якщо metadata.deletionTimestamp встановлено, новий запис не може бути доданий до списку metadata.finalizers.
• Оновлення Pod може не змінювати поля, крім spec.containers[*].image, spec.initContainers[*].image, spec.activeDeadlineSeconds або spec.tolerations. Для spec.tolerations ви можете додавати лише нові записи.
• Коли ви оновлюєте spec.activeDeadlineSeconds, дозволені два типи оновлень:
  1. встановлення непризначеному полю позитивного числа;
  2. оновлення поля з позитивного числа на менше, невідʼємне число.

Спільні ресурси та комунікація

Podʼи дозволяють контейнерам спільно використовувати ресурси та спілкуватися один з одним.

Збереження в Podʼах

Кожен Pod може вказати набір спільних ресурсів зберігання. Всі контейнери в Pod можуть отримати доступ до спільних томів, що дозволяє цим контейнерам спільно використовувати дані. Також томи дозволяють постійним даним в Pod вижити в разі перезапуску одного з контейнерів. Дивіться Зберігання для отримання додаткової інформації про те, як Kubernetes реалізує спільне зберігання та робить його доступним для Podʼів.

Мережі та Pod

Кожен Pod отримує власну унікальну IP-адресу для кожного сімейства адрес. Кожен контейнер в Pod використовує спільний простір імен мережі, включаючи IP-адресу та мережеві порти. В межах Pod (і тільки там) контейнери, які належать до Pod, можуть спілкуватися один з одним, використовуючи localhost. Коли контейнери в Pod спілкуються з іншими обʼєктами по за Podʼом, вони повинні координуватись, як вони використовують спільні мережеві ресурси (такі як порти). В межах Pod контейнери спільно використовують IP-адресу та порти, і можуть знаходити один одного через localhost. Контейнери в різних Podʼах мають власні IP-адреси та не можуть спілкуватися за допомогою міжпроцесового звʼязку ОС без спеціальної конфігурації. Контейнери, які хочуть взаємодіяти з контейнером, що працює в іншому Pod, можуть використовувати IP-мережу для комунікації.

Контейнери в Pod бачать системне імʼя хоста таким самим, як і вказане name для Pod. Більше про це ви можете прочитати в розділі мережі.

Налаштування безпеки Podʼів

Для встановлення обмежень безпеки на Podʼи та контейнери використовуйте поле securityContext у специфікації Podʼа. Це поле дозволяє вам здійснювати докладний контроль над тим, що може робити Pod або окремі контейнери. Наприклад:

• Відкидайте конкретні можливості Linux, щоб уникнути впливу CVE.
• Примусово запускайте всі процеси в Podʼі як користувач не-root або як певний користувач або ідентифікатор групи.
• Встановлюйте конкретний профіль seccomp.
• Встановлюйте параметри безпеки Windows, такі як те, чи працюють контейнери як HostProcess.

• Щоб дізнатися про обмеження безпеки на рівні ядра, які ви можете використовувати, див. Обмеження безпеки ядра Linux для Podʼів та контейнерів.
• Для отримання додаткової інформації про контекст безпеки Podʼа див. Налаштування контексту безпеки для Podʼа або контейнера.

Статичні Podʼи

Static Pods керуються безпосередньо демоном kubelet на конкретному вузлі, без спостереження з боку сервера API. У той час як більшість Podʼів керуються панеллю управління (наприклад, Deployment), для статичних Podʼів kubelet безпосередньо наглядає за кожним статичним Pod (та перезапускає його, якщо він падає).

Статичні Podʼи завжди привʼязані до одного Kubeletʼу на конкретному вузлі. Основне використання статичних Podʼів — це запуск самостійної панелі управління: іншими словами, використання kubelet для нагляду за окремими компонентами панелі управління.

Kublet автоматично намагається створити mirror Pod на сервері API Kubernetes для кожного статичного Pod. Це означає, що Pod, які працюють на вузлі, видно на сервері API, але ними не можна керувати звідти. Дивіться Створення статичних Podʼів для отримання додаткової інформації.

Як Podʼи керують кількома контейнерами

Podʼи спроєктовано для підтримки кількох співпрацюючих процесів (таких як контейнери), які утворюють єдиний обʼєкт служби. Контейнери в Pod автоматично спільно розміщуються та плануються на тому ж фізичному або віртуальному компʼютері в кластері. Контейнери можуть спільно використовувати ресурси та залежності, спілкуватися один з одним та координувати, коли та як вони завершують роботу.

Podʼи в Kubernetes можуть керувати одним або кількома контейнерами двома способами:

• Podʼи, що керують одним контейнером. Модель "один контейнер на Pod" є найпоширенішим використанням в Kubernetes. У цьому випадку Pod можна розглядати як обгортку навколо одного контейнера; Kubernetes керує Podʼами, а не контейнерами безпосередньо.
• Podʼи, що керують кількома контейнерами, які мають працювати разом. Pod може інкапсулювати застосунок, який складається з кількох розміщених разом контейнерів, які тісно повʼязані та мають спільні ресурси. Ці спільно розташовані контейнери утворюють єдину цілісну службу — наприклад, один контейнер обслуговує дані, збережені в спільному томі, для загального доступу, тоді як окремий контейнер sidecar оновлює ці файли. Pod обгортає ці контейнери, ресурси сховища та тимчасову мережеву ідентичність разом як єдину одиницю.

Наприклад, у вас може бути контейнер, який виконує функції вебсервера для файлів у спільному томі, та окремий "sidecar" контейнер, який оновлює ці файли з віддаленого джерела, як показано на наступній діаграмі:

Деякі Podʼи мають контейнери ініціалізації та контейнери застосунку. Типово, контейнери ініціалізації запускаються та завершують роботу перед тим, як почнуть працювати контейнери застосунку.

У вас також може бути "sidecar" контейнер, який виконує додаткові функції для контейнера застосунку, наприклад, реалізує service mesh.

Типово увімкнена функція SidecarContainers feature gate дозволяє вам вказати restartPolicy: Always для контейнерів ініціалізації. Встановлення політики перезапуску Always гарантує, що контейнери, там де ви встановили, будуть вважатися як sidecar та працювати протягом усього життєвого циклу Pod. Контейнери, які явно визначені як sidecar контейнери, стартують до запуску основного застосунку Podʼа та працюють допоки Pod не завершить роботу.

Перевірки контейнерів

Probe — це діагностика, яку періодично виконує kubelet на контейнері. Для виконання діагностики kubelet може використовувати різні дії:

• ExecAction (виконується за допомогою процесу виконання контейнера)
• TCPSocketAction (перевіряється безпосередньо the kubelet)
• HTTPGetAction (перевіряється безпосередньо kubelet)

Ви можете дізнатися більше про перевірки в документації про життєвий цикл Podʼів

Що далі

• Дізнайтесь про життєвий цикл Podʼів.
• Дізнайтесь про RuntimeClass та як ви можете використовувати його для налаштування різних Pod з різними конфігураціями середовища виконання контейнера.
• Дізнайтесь про PodDisruptionBudget та як ви можете використовувати його для керування доступністю застосунку під час збоїв.
• Pod є ресурсом найвищого рівня в Kubernetes REST API. Обʼєкт Pod детально описує його.
• The Distributed System Toolkit: Patterns for Composite Containers пояснює загальні макети для Pod з більш ніж одним контейнером.
• Дізнайтесь про Топологію обмежень розподілу Podʼів

Для розуміння контексту того, чому Kubernetes обгортає загальний API Pod іншими ресурсами (такими як StatefulSets або Deployments), ви можете прочитати про попередні роботи, включаючи:

• Aurora
• Borg
• Marathon
• Omega
• Tupperware.